Освітньої технології “Росток” Пушкарьової Т. О.
Освітня програма «Росток»
Батькам відразу слід зрозуміти, що ця програма навчання розрахована на дітей, які мають схильність до математичних наук і у яких розвинене логічне мислення - їм буде комфортно в її рамках, оскільки вона розрахована саме на майбутніх математиків.
Математика на уроках вивчається за спеціальними зошитами, в яких діти не тільки вирішують завдання, але і отимують в початковій школі базові знання. Поглиблено вивчаються саме математика плюс природні науки.
Навколишній світ - це комплексний предмет, де присутні трохи біології, хімії та фізики. Такий інтеграційний курс дає дитині загальну картину світу, а потім деталізує її. Всі посібники, які будуть потрібні дитині для вивчення даної програми, батьки купують за власний кошт.
Концепція освітньої педагогічної технології “Росток” базується на принципах:
– принцип особистісного підходу до учня, вчителя, батьків, що розкриває у кожній людині неповторну унікальну особистість, передбачає постійно підкреслювати її досягнення;
– принцип системності освіти: забезпечує цілісність освіти як єдиного взаємопов’язаного комплексу гуманітарних, природничих, технічних і суспільних наук;
– принцип екологізації освіти: полягає у формуванні уявлень учнів про взаємозв’язки процесів і явищ у природі, про її об’єктивну й універсальну цінність, місце людини у природі, як її невід‘ємної частини;
– принцип єдності національного та загальнолюдського в освіті: допомагає запобігти збоченням і крайнощам в навчально-виховному процесі, опиратись у вихованні на загальнолюдські цінності і національний патріотизм;
– принцип пріоритету розвиваючого навчання та виховання:
стверджує безпосередній вплив навчання, виховання на розвиток дитини та формування у неї нових здібностей, сприяє усвідомленню того, що знання та вміння, які закладаються у зміст освіти – це не тільки мета, але і засіб розвитку сприйняття, мислення, пам’яті, емоцій, уваги, уяви особистості;
– принцип пріоритету творчої діяльності:
обумовлює необхідність створення результативних технологій, методик навчання і виховання, побудованих на діяльнісному, творчому підході, які активізують пошукову активність і створюють максимальні умови для творчої діяльності учнів;
– принцип додатковості: передбачає, що методи і технології навчання утворюють єдиний навчально-виховний комплекс, який поєднує суспільно-гуманітарний, природничий, екологічний, художньо-естетичний аспекти навчання і виховання, формування цілісної картини світу;
– принцип інтеграції: поєднує всі попередні принципи з метою створення цілісної навчально-виховної системи, відображає глибокий взаємозв’язок гуманітарних, природничих, екологічних, загальнолюдських, національних, моральних аспектів розвитку, передбачає реалізацію багаторівневої інтеграції змісту, технологій та методів освіти у комплексній Програмі розвитку дітей “Росток”.
У процесі розробки Програми вищевказані принципи стали орієнтирами, які вказують шляхи вирішення завдань даного педагогічного експерименту.
Орієнтація Програми “Росток” на принцип пріоритету розвиваючого навчання та вихованн, організація навчального процесу в моделі «Росток» заснована на діяльнісному методі Л.Г. Петерсон (технології та системі дидактичних принципів діяльнісного методу, типології уроків).
Розвиваюче навчання є одним з важливих компонентів гуманізації освіти та передбачає рішучий поворот освіти до особистості учня, забезпечення максимально-сприятливих умов для виявлення та розвитку здібностей на основі прийняття особистісних цілей і запитів. Результатом розвиваючого навчання є формування пошукової активності як необхідного компоненту навчальної діяльності. Відомо, що притаманна людині форма пошукової активності – це її духовність. А саме формування духовності людини – і є основною метою гуманізації освіти.
У молодшому шкільному віці, на який розрахована Програма “Росток”, розвивальний характер навчальної діяльності пов’язаний з тим, що її зміст ґрунтується на теоретичних знаннях, що відповідають віковим особливостям учнів. Навчальна діяльність дитини будується від абстрактного до конкретного, від загального до часткового.
В основу Програми покладено діяльнісний підхід, який дає змогу організувати навчально-виховний процес через різноманітну творчу діяльність учнів в межах кожного навчального предмета, які інтегруються в цілісну систему, де використовуються напрями розвивальної роботи. Учні отримують необхідні знання завдяки різноманітним способам активізації сприйняття об’єктів і явищ навколишнього світу: спостереження, досліди, самостійний пошук інформації та інші види розумової діяльності. Варіативності мислення сприяють спеціально розроблені вправи та завдання на розвиток уяви та літературної творчості: складання невеличких казок та оповідань про навколишній світ, поетичні та інші вправи з розвитку мовлення, вправи з моделювання, конструювання об’єктів та явищ навколишнього світу, вправи та завдання на оволодіння навчальними уміннями.
У програмі “Росток” принцип інтеграції використано при формуванні інтегрованого курсу “Навколишній світ”, який реалізує предмет “Я і Україна”. На основі курсу “Навколишній світ” в учнів формується цілісна картина світу. Тематика занять розкриває перед дитиною багатогранний, різноманітний і цілісний навколишній світ. Вивчаються елементи живопису, ліплення, музики, драматизації, трудового навчання. Експеримент, який проведено в навчальних закладах, показав динаміку пізнавальних інтересів молодших школярів. З великої кількості питань про світ найбільш цікавими є: сфера навчання, школа, спілкування, взаємовідносини; космос, виникнення зірок і планет, гострі проблеми цивілізації, екологічні проблеми; професія, побут, мода; природа, виникнення людини.
Основними концептуальними засадами педагогічної технології “Росток» стали такі напрями розвитку сучасної освіти як гуманізація, екологізація й інтеграція навчально-виховного процесу, його розвивальна орієнтація на основі діяльнісного підходу.
Нуш-1 і Нуш-2
Це програми, які вважаються типовими і по суті нічим не відрізняються - просто у них різні автори. Дитина вчить сім предметів, але особливість навчання полягає в тому, що з точки зору всіх цих предметів вона розглядає одне поняття. Наприклад, дізнається, як правильно писати слово "яблуко", вчить про нього вірш, рахує яблука і читає про те, де вони ростуть. Принцип досить простий. Щоб зрозуміти, в чому суть, можна роздивитись стенди Нуш - там все показано просто і наочно.
НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА
Нова українська школа – це ключова реформа Міністерства освіти і науки. Головна мета – створити школу, в якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, як це відбувається зараз, а й уміння застосовувати їх у повсякденному житті.
НУШ – це школа, до якої приємно ходити учням. Тут прислухаються до їхньої думки, вчать критично мислити, не боятись висловлювати власну думку та бути відповідальними громадянами. Водночас батькам теж подобається відвідувати цю школу, адже тут панують співпраця та взаєморозуміння.
Докладніше про зміни
Реформу НУШ розраховано на роки, адже неможливо швидко змінити освітню традицію, що плекалася в Україні протягом десятиліть. Проте зміни вже розпочались, і Міністерство освіти і науки робить усе, аби вони були невідворотними.
Зокрема, у вересні 2017 року було ухвалено новий Закон “Про освіту”, який регулює основні засади нової освітньої системи, а у лютому 2018 року Кабінет Міністрів затвердив новий Державний стандарт початкової освіти. На черзі – ухвалення нового закону “Про загальну середню освіту”, який більш детально розкриє зміни, закладені реформою.
Новий Стандарт початкової освіти з 2017/2018 навчального року успішно проходить апробацію у 100 школах по всій Україні. З 2018/2019 навчального року за цим стандартом розпочали навчання першокласники по всій Україні.
Новий Стандарт початкової освіти передбачає, що вчителі мають працювати за іншими підходами, тому протягом 2018-2019 років відбувається масштабне перенавчання вчителів початкової школи. Вони проходять як дистанційне навчання (онлайн-курс на освітній платформі EdEra), так і очні сесії, в межах яких спеціально підготовлені тренери закріплюють знання педагогів на практиці.
Також у 2019 році стартував пілот з добровільної сертифікації вчителів, мета якого – виявити та стимулювати вчителів з високим рівнем професійної майстерності, які володіють методиками компетентнісного навчання і новими освітніми технологіями та сприяють їх поширенню.
У 2019 році на зміну процедури атестації шкіл, що мала виключно наглядово-контрольні функції, прийшов Порядок проведення інституційного аудиту, який має стати інструментом підтримки закладів. На допомогу директорам шкіл Державною службою якості освіти розроблено Рекомендації до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у ЗЗСО.
Основні засади реформи шкільної освіти та орієнтовний графік впровадження реформи викладено в Концепції Нової української школи. (English version). Там ви знайдете інформацію про цінності реформи (як-от орієнтація на учня, педагогіка партнерства, справедливе фінансування тощо), основні компетенції та візію, яким має бути випускник НУШ. Коротко про це також можна прочитати нижче.
ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ ДЛЯ УЧНІВ?
Ключова зміна для учнів стосується підходів до навчання та змісту освіти. І ми у МОН переконані, що це – головне. Адже мета НУШ – виховати інноватора та громадянина, який вміє ухвалювати відповідальні рішення та дотримується прав людини.
Замість запам’ятовування фактів та понять учні набуватимуть компетентностей. Це – динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність. Тобто формується ядро знань, на яке будуть накладатись уміння цими знаннями користуватися, а також цінності та навички, що знадобляться випускникам української школи у професійному та приватному житті.
Коментарі
Дописати коментар